|
|
Термінологія |
|
|
Відкритий (початковий) текст — дані (не обов'язково текстові), над якими ще не здійснена чергова операція шифрування. Зашифрований (закритий) текст — дані, отримані після використання криптосистеми з вказаним ключем. Криптосистема — сукупність засобів криптографічного захисту інформації, необхідних ключових даних, документація, використання яких забезпечує належний рівень захисту інформації. Шифр — сукупність оборотних відображень множини відкритих текстів в множину зашифрованих текстів, які здійснюються за визначеними правилами з використанням ключів. Ключ — конкретний секретний стан деяких параметрів криптографічного алгоритму перетворення даних, які забезпечують вибір одного криптографічного перетворення з сукупності всіх можливих для даного криптографічного алгоритму. Відкритий ключ — ключ, який не ховають на кожному з етапів його життєвого циклу. Секретний ключ — ключ, який не має бути доступним стороннім на кожному з етапів його життєвого циклу. Одноразовий ключ — ключ, який використовується для зашифровки лише одного повідомлення. Сеансовий ключ — ключ, який використовується для зашифровки лише впродовж одного сеансу зв'язку або певного обмеженого часу. Довготривалий ключ — ключ, який можна використовувати впродовж певного тривалого періоду часу. Головний (базовий, майстер) ключ — ключ найвищого рівня в ієрархії ключів під час їх зашифровки, який, як правило, не шифрується і розміщується в захищеній частині пристрою криптографічного захисту інформації. Криптоаналіз — напрям в криптології, який вивчає методи аналізу криптографічних систем з метою оцінки їх криптографічної стійкості до дешифровки, знаходження способів несанкціонованого доступу до системи, підробки даних, повідомлень і підписів, порушення інформаційних процесів. Криптологія — наукова дисципліна, яка вивчає проблеми криптографічного захисту інформації і криптографічного аналізу. Криптоаналітик — людина, що аналізує криптографічні системи з метою розробки і вживання ефективних методів криптоаналізу. Криптографія — напрям в криптології, який вивчає принципи побудови і властивості криптографічних перетворень. Криптографія і криптоаналіз складають криптологію, як єдину науку (таке ділення привнесене із заходу, до цього в СРСР, Росії і Україні не застосовувалося спеціального ділення). Криптоаналітична атака — спроба реалізації загрози інформації з використанням методів криптографічного аналізу. Зашифровка — перетворення відкритого тексту в зашифрований текст. Розшифровка — відновлення відкритого тексту із зашифрованого тексту по відомих ключах. Дешифровка — використання криптоаналітичної атаки направленої на перетворення зашифрованого тексту в відкритий текст без знання ключа або розкриття ключів криптографічного перетворення з використанням наявних науково-технічних методів. Криптографічна стійкість — здатність криптографічної системи протистояти дешифровці методами криптоаналіза. Імітозахист — захист повідомлення від його модифікації. Імітозахист досягається зазвичай за рахунок включення імітовставки в пакет даних, що передаються. Імітовставка (код автентифікації повідомлення) — відрізок даних фіксованої довжини, отриманий за певним правилом з відкритого тексту та ключа і доданий до відкритого тексту, зашифрованого тексту з метою забезпечення імітозахисту. Абсолютна стійкість — властивість шифру, яка полягає в неможливості здобуття будь-якої інформації про відкритий текст або ключ при використанні даного шифру. Автентифікація — встановлення достовірності твердження, яке має очікувані властивості. Автентифікація включає дві процедури: ідентифікацію і верифікацію. Ідентифікація — привласнення суб'єктом/об'єктом і пред'явлення суб'єктові/об'єкту ідентифікатора. Верифікація — перевірка ідентифікатора або правильності реалізації алгоритму криптографічного перетворення. |
||
У розділі


